Виявляється, 10 трлн доларів заробити не так вже й складно. Достатньо довести, наприклад, що кішки є рідиною, хоча в цьому й так ніхто не сумнівався. Проблема лише в тому, що це будуть зимбабвійські долари (у перерахунку на американські ця сума становитиме $ 1). Але це не страшно, адже визнання буде світовим, бо так нагороджують лауреатів «почесної» Шнобелівської премії.
Незважаючи на те, що це пародійна нагорода, ми вважаємо, що вона допомагає популяризувати науку. Не всім хочеться читати наукові статті вчених, а ось праці їхніх не дуже серйозних колег вивчати вже набагато веселіше.
- З нарцисами не завжди приємно спілкуватися, тому психологи вирішили знайти спосіб виявляти їх за рисами обличчя. Низка досліджень довела, що густі й широкі брови — характерна ознака таких осіб. Однак тепер, коли світ дізнався правду, нарциси цілком можуть замаскуватися, записавшись у салон краси на корекцію.
- Навряд чи ви замислювалися, скільки саме звичайна 5-річна дитина виробляє слини за день, але черговим лауреатам премії захотілося це виміряти. Вони 2 дні записували час прийомів їжі та неспання у 30 дітей, а результати множили на середню кількість слини, що виділяється під час цих активностей. Вийшло, що за день дитина виробляє приблизно 0,5 літра. Як ми знаємо, у слини є безліч важливих функцій, тому дослідження аж ніяк не марне.
- Сюзанна Шетц у 2021 році удостоїлася Шнобелівської премії за дослідження дійсно важливої проблеми: спілкування котів з людьми та іншими істотами. Аналіз нявкання показав, що вусаті передають нам більше інформації, ніж ми розуміємо, оскільки вони використовують різні інтонації. Також були вивчені звуки, які вони видають, коли спостерігають у вікно за птахами, і муркотіння. З’ясувалося, що це все індивідуальні котячі особливості, і їхня організація складніша, ніж здається.
- Для кращого розуміння реакції людей на різні події недавні лауреати вирішили дослідити речовини, які вони видихають. Вони провели хімічний аналіз повітря в залі кінотеатру. Виявилося, що залежно від того, що відбувається на екрані, змінюється і склад повітря. Наприклад, після смішного жарту там одні речовини, а після страшної сцени — зовсім інші.
- Група вчених шляхом досліджень 12 чорних носорогів дійшла висновку, що їх все-таки безпечно перевозити догори ногами. Раніше вважали, що це може негативно впливати на процес дихання тварин.
- В Абертейському університеті (Шотландія) вирішили з’ясувати, де люди цілуються частіше. Для цього опитали 2 300 осіб із 13 різних країн. Виявилося, що європейцям така форма вираження кохання подобається менше, ніж мешканцям Північної та Південної Америки, але є винятки. Наприклад, англійці посідають одну з провідних позицій, а французи, незважаючи на їхню любов до французьких поцілунків, — найнижчу.
- Екологи теж не втрачали часу і вирішили дослідити бактерії на жуйках з тротуарів. Вони вивчили зразки з різних країн і зрозуміли, що «жуйна» фауна в них відрізняється. Результати експерименту можуть стати в нагоді в кримінології, боротьбі з інфекційними захворюваннями та забрудненням навколишнього середовища.
- Ще одних лауреатів здивувало, що пішоходи рідко стикаються один з одним, і вони вирішили вивчити рух людей на залізничній станції. Близько 6 місяців проводився збір даних, і в підсумку вдалося скласти графіки, на яких видно, як люди адаптуються в потоці і намагаються уникати зіткнень один з одним.
- Існує гіпотеза, що бороди потрібні, зокрема, для того, щоб захищати щелепу, адже жваві чоловіки нерідко її травмують. Для перевірки використовували епоксидні композити, покриті шкірою з волоссям і без, і били по них. Гіпотеза підтвердилася: завдяки волоссю розсіюється більше енергії, що зменшує пошкодження. Тож густа борода — це не тільки символ мужності, а й своєрідний щит.
- Група біологів замислилася над проблемами спілкування алігаторів у шлюбний сезон і вирішила трохи поекспериментувати. Для цього самку посадили в резервуар, наповнений збагаченим гелієм киснем, і стали чекати, поки вона почне кликати самця. Так само смішно, як люди, вона від цього пищати не стала, але експерименту виявилося достатньо, щоб з’ясувати, як саме вони спілкуються. Звуками вони повідомляють потенційним партнерам розмір свого тіла.
- Гроші є одним з найпоширеніших предметів у світі і часто передаються людьми з рук в руки, а значить, можуть бути причиною зараження небезпечними мікроорганізмами. Саме тому група вчених вирішила виміряти, на банкнотах яких країн найкраще виживають бактерії. Виявилося, що румунські леї — найбільш сприятливе для них середовище, а індійські рупії та хорватські куни — найменш сприятливе.
- Одна з головних людських слабкостей — почухати місце, що свербить. Але яку частину тіла чухати найприємніше? У чергових лауреатів є відповідь на це питання. Позбутися свербіння на щиколотці або спині буде приємніше, ніж на передпліччі. А у щиколотки є ще й крута особливість: чухати її й отримувати задоволення можна довше.
- Нагороди отримали й українські фізики, яким спало на думку змусити дощового черв’яка вібрувати. Вийшло захоплююче, оскільки він утворював візерунки, схожі на вібруючу воду. Однак усі дослідження нашої добірки потрібно оцінювати не за кумедними методами, а за важливими цілями. Ці досліди на черв’яках насправді будуть корисні для неінвазивного вивчення імпульсів мозку.
