Коли ми чуємо про Античність, то уявляємо філософів, як-от Сократа, чи походи Олександра Македонського. Середньовіччя в пам’яті — це іспанська інквізиція, хрестові походи й великі географічні відкриття. Але що скажуть про нас — людей початку XXI століття — через 100 років?
Ми не пророки, але є факти, які точно мають усі шанси стати частиною новітньої історії. І ось перший з них:
1. Кіно стало цифровим дивом
Сьогодні майже жоден фільм не обходиться без спецефектів. Комп’ютерні технології настільки змінили світ кіно, що акторам більше не обов’язково повністю бути присутніми в кадрі. Згадаймо фільм «Аліта: Бойовий ангел». У ньому головна героїня — дівчина-кіборг із неприродно великими очима, як у героїв японської манги. Цей ефект створили завдяки технології захоплення руху: акторку Розу Салазар знімали в спеціальному обладнанні, а її обличчя — модифікували на комп’ютері.
⠀
А ще в наш час навіть смерть — не фінал для зірок. Завдяки голограмам ми можемо знову побачити на сцені Майкла Джексона, який, хоч і пішов із життя в 2009 році, «виступив» перед шанувальниками на концерті в Лас-Вегасі вже у 2014-му.
2. Робота з будь-якої точки світу та голограми замість викладачів
XXI століття перевернуло уявлення про робоче місце. Сьогодні фріланс став нормою, а працювати з пляжу, кав’ярні чи іншого кінця планети — не фантазія, а реальність. Особливо це стосується айтішників, блогерів і цифрових кочівників, для яких ноутбук — це і офіс, і студія, і сцена.
⠀
Навіть освітній простір вийшов за межі аудиторій. Лекції дедалі частіше читають онлайн, а деякі університети пішли ще далі. Наприклад, в Імперському коледжі Лондона вже експериментують із викладачами-голограмами. Так, ти можеш сидіти в залі, а професор перед тобою — цифрова проєкція. Майбутнє вже тут.
3. Голограми як вид мистецтва
Фраза «доторкнутися до прекрасного» зовсім скоро набуде символічного значення, адже вже зараз йде активна робота по «переходу» мистецтва у віртуальний формат. На сцену виходять голографічні балерини, а на музейних виставках з’являються повнокольорові цифрові копії експонатів.
Цей метод взяли на озброєння навіть аукціонні будинки: один з них використовував голограми, щоб «показати» своїм клієнтам один об’єкт одночасно в Лондоні і в Гонконзі. В результаті учасник аукціону в Гонконзі придбав твір мистецтва, ґрунтуючись тільки на перегляді голограми.
4. Початок ери планшетних комп’ютерів
У 2002 році Білл Гейтс представив прототип планшетного ПК з голосовим і рукописним введенням даних через сенсорний дисплей. Це виявилося досить вдалою спробою компанії Microsoft адаптувати комп’ютери до повсякденних потреб людей, які звикли робити нотатки на нарадах, постійно спілкуватися електронною поштою або читати документи з екрану.
5. Оцифровка знань, накопичених за всю історію людства
Часи, коли треба було записуватися в чергу на книгу в бібліотеці, давно відійшли в минуле. Зараз залишилося зовсім небагато літературних творів, картин або наукових праць, які ще не піддалися оцифруванню. Доступ до багатьох з них у будь-який час може отримати будь-хто.
У 2008 році в інтернеті з’явився сайт Еuropeana, який містить відскановані картини, архівні звукозаписи, а також фотографії, фільми, карти, книги і манускрипти з фондів тисячі європейських музеїв, бібліотек і архівів. Користувачі цього ресурсу отримують можливість гортати фоліанти Британської бібліотеки, лежачи на дивані, і розглядати «Мону Лізу» без необхідності стояти в черзі в Лувр.
6. Доповнена реальність: не лише для ігор
Віртуальна реальність уже давно вийшла за межі комп’ютерних ігор. Варто лише надягти VR-шолом — і ти миттєво опиняєшся в іншому світі, де можеш досліджувати, взаємодіяти, керувати героями чи навіть «пірнути» в фантастичні локації.
⠀
Та головне — ці технології вже багато років працюють на благо медицини. У реабілітаційних центрах VR-тренажери допомагають дітям із ДЦП подолати страх помилок і навчитися рухатися впевненіше. Віртуальні ігри — це більше, ніж розвага: це інструмент для зцілення.
7. Міжзоряні подорожі: зонд у космосі та зрада Плутону
5 листопада 2018 року космічний апарат Voyager-2 офіційно вийшов за межі Сонячної системи. Запущений ще у 1977-му, він досі надсилає сигнали із міжзоряного простору — наразі з відстані понад 18 мільярдів кілометрів! Його «старший брат» Voyager-1 також подолав цей бар’єр раніше.
⠀
І хоч ми досі відправляємо зонди за межі планет, сама кількість планет трохи зменшилась. У серпні 2006 року Плутон втратив статус планети. Астрономи вирішили: він занадто малий, щоб залишатися у «вищій лізі». Для багатьох це було справжнім космічним розчаруванням.
8. Від самокритики до бодіпозитиву
Психологи відзначають, що мас-медіа сильно вплинули на те, як жінки сприймають власне тіло. Вони були оточені нескінченними порадами про те, як схуднути, історіями про небезпеку зайвої ваги і зображеннями худорлявих моделей у глянцевих журналах.
Такий тиск втомив багатьох, і на його місце прийшов рух бодіпозитиву. Жінки все більше приймають і люблять своє тіло незалежно від розмірів, а на обкладинках популярних видань частіше з’являються моделі «плюс-сайз».
9. Соцмережі — новий спосіб спілкування
У 2004 році студент Марк Цукерберг разом із друзями створив Facebook, і це стало початком ери соціальних мереж. Сьогодні через соцмережі ми можемо розповідати про себе, заводити знайомства, слідкувати за новинами, працювати, просувати бізнес і навіть збирати кошти на добрі справи.
Однак багато вчених турбуються, що живе спілкування поступово відходить на другий план — ми дедалі частіше залипаємо в екрани гаджетів замість того, щоб зустрічатися і говорити віч-на-віч.
10. Поява технологій, що походять з фантастичних фільмів
Ще пару десятків років тому у відповідь на фразу «Дійдеш до лісу — подзвони» можна було покрутити пальцем біля скроні. А зараз подібні речі сприймаються як звичайне явище. Ми швидко освоїли мобільні телефони, програми відеозв’язку і зовсім скоро зможемо спілкуватися з віртуальною проекцією співрозмовника (зовсім як у «Зоряних війнах»).
11. Впровадження біометричних документів
Традиційні паперові документи поступово витісняються сучасними технологіями. Сьогодні легко оформити біометричний закордонний паспорт із вбудованим мікрочіпом, який дозволяє швидко ідентифікувати особу, значно скорочуючи час проходження контролю в аеропорту.
Можливо, наступним кроком стане ідентифікація за унікальним малюнком сітківки ока. Проте наразі вчені стикаються з технічними труднощами — складністю отримання якісного зображення та небажанням людей підставляти очі для сканування.
12. Архітектура, що вражає уяву
Одними з перших, хто почав експериментувати з ультрасучасною архітектурою, стали проєктувальники хмарочосів у Дубаї. У 2010 році тут з’явилася найвища будівля на планеті — «Бурдж Халіфа» (828 м). Та ОАЕ не зупиняється на досягнутому: незабаром очікується відкриття нової вежі заввишки 928 метрів у районі Dubai Creek Harbour.
Також у Дубаї з’явився перший у світі офіс, надрукований на 3D-принтері. Процес друку тривав 17 днів і потребував участі лише однієї людини та шестиметрового принтера. Монтаж конструкції зайняв дві доби, ще три місяці пішло на оформлення інтер’єру й навколишньої території.
13. Друковані органи і штучне серце
У 2001 році американські хірурги вперше імплантували штучне серце пацієнту на ім’я Роберт Тулз. Пристрій AbioCor дозволив йому прожити ще 151 день, після чого був визнаний недосконалим і знятий з виробництва.
Втім, технології не стоять на місці — і сьогодні лікарі все частіше звертаються до 3D-друку для створення органів. Наприклад, у Китаї вчені виготовили нові вушні раковини для п’яти дітей. Спершу створили 3D-модель, далі — виростили зразки хрящової тканини, і вже за кілька місяців їх успішно пересадили маленьким пацієнтам.
14. Нові напрямки в творчості
Дослідники відзначають, що мистецтво початку XXI століття стало чутливо реагувати на суспільні виклики. Один із промовистих прикладів — роботи художниці Ніколь Декстрас. Вона створювала інсталяції з крижаних літер, які танули з приходом весни, тим самим акцентуючи увагу на вразливості природи та проблемах екології.
Ще один факт, який може здивувати майбутні покоління, — захмарні суми, за які продавались витвори мистецтва. Так, у 2013 році картина британського художника Френсіса Бекона «Три ескізи до портрета Люсьєна Фрейда» була продана на аукціоні за $142,4 млн і стала найдорожчим твором мистецтва на той час.
15. Змінені сімейні цінності
Сучасні жінки все частіше вважають за краще вступати в шлюб і народжувати після 30 (або зовсім не пов’язувати себе стосунками) і не бояться самостійно виховувати дітей.
Та й кількість розлучень неухильно зростає. Тільки порівняйте: у 1901 році статистичне управління Данії зафіксувало 376 розлучень, а в 2004 році в цій країні розірвали шлюб 15 774 пари. Причому це ніяк не пов’язано з різким зростанням населення. У 1900 році в Данії проживало близько 2,6 млн осіб, а в 2005 — 5,4 млн. Виходить, що за 100 з невеликим років датчан стало більше всього в 2 рази, а ось кількість розлучень зросла аж в 41 раз.
