Існує думка, що ми абсолютно нічого не знаємо про власних пращурів. Навколо стародавніх людей досі виростають дрімучі міфи, поки вчені між собою обговорюють сенсаційні знахідки та відкриття. Чи вірите ви, що єті – це неандертальці, а сучасна людина досконала в очах природи? Де жили стародавні велетні і чому людям пересаджують свинячі органи, якщо наші родичі – мавпи? Тому ми вирішили розібратися в непростих питаннях про темне минуле людства.
Сучасна людина – це вінець природи?
У акул старі зуби змінюються на нові впродовж усього життя, гризуни ростять і сточують різці все життя, а людям дісталося тільки два набори недовговічних зубів. Якщо людина біжить 44 км/год, то гепард розвиває швидкість понад 100 км/год. Кит пірнає на 3 км під воду і плаває там півтори години, людина без акваланга спускається на глибину 60 метрів на кілька хвилин. Нам потрібно харчуватися кілька разів на день, скорпіону достатньо їсти один раз на рік.
Природа не створює досконалі організми, еволюція залишає тих, хто краще пристосовується до умов. Тому всім, хто ще не вимер, можна дати звання вінця природи.
Коли вчені знайдуть «відсутню ланку» між сучасною людиною і мавпою?
Знахідки наприкінці ХХ століття підтвердили, що у нас і сучасних людиноподібних мавп були спільні предки, і це точно мавпи. Приблизно 7 млн років тому еволюція повела предків розумної людини власним шляхом. Але вийшов не ланцюжок, а ціле дерево: одночасно співіснували і схрещувалися різні види. Наприклад, нещодавно виявили фрагменти кістки дівчинки, чий тато був денисівцем, а мама – жінкою-неандертальцем.
Сьогодні вчені знаходять рештки тих, хто допомагає доповнити родовід людини: ми знаємо, що, найімовірніше, саме накаліпітек став останнім спільним предком горил, шимпанзе та гомінід, до яких належить і людина. А та сама Люсі, австралопітек афарський, яку знайшли ще 1974 року, стала представником першого виду, який уже ходив на двох ногах.
Якщо у людини стільки предків, чому земля не кишить їхніми останками?
У посліді польової миші від 3 до 7 мишенят. За рік самка приносить до 5 виводків. Кожне дитинча через півтора місяця стає дорослою мишею і розмножується. З такою швидкістю розмноження рештки мишей мають бути всюди в землі. Тоді чому навіть скелети великих динозаврів, які мільйони років населяли планету, так складно виявити?
У землі останки рідко зберігаються надовго. Тіла поїдають падальщики, бактерії поглинають кістки, решта розмивається водою. Знахідки, які збереглися найкраще, – це зазвичай тіла тих, хто потрапив у болото або опинився під шаром вулканічного попелу, де процеси руйнування проходять повільніше.
Можливо, снігова людина – це неандерталець, який дожив до наших днів і ховається в лісах?
Припустимо, єті – це невідомий науці давній родич людини. Для виживання йому потрібно буде обзавестися великим колом друзів і рідних і жити на великій території. Приховати факт проживання таких істот, як єті, було б неможливо: будь-яка тварина залишає сліди за собою. Це гнізда, інші житла, шматочки шерсті або пір’я, фекалії, знаряддя або залишки їжі.
У спорідненість єті з неандертальцями віриться ще складніше. Якщо єті описують як незграбну мавпоподібну істоту, то сьогодні вчені уявляють неандертальця як сильного і розумного мисливця, який сам створював знаряддя і прикрашав себе підвісками з мушель і зубів.
У 4 % людей є гени неандертальців. Це робить їх зовні схожими на первісних людей?
Ідея здається очевидною, але доказів не має. Так, у рамках одного дослідження з’ясувалося, що в людей із генами неандертальців череп більш витягнутий. В іншому ж така «спадщина» проявляється не в зовнішності, а в роботі імунної системи та вищій ймовірності прояву деяких захворювань.
Чи правда, що стародавні люди були нерозумними і дикими істотами?
Ні. Неандертальці, які зникли приблизно 40 тис. років тому, вже використовували мову для комунікації, виготовляли складні знаряддя і розфарбовували тіло охрою. Їхні нащадки, кроманьйонці, жили в наметах, приручили собаку, виготовляли хатнє начиння і прикраси, практикували похоронні обряди.
Первісні люди жили поза нормами моралі: вели розпусний спосіб життя, вбивали одне одного. Це так?
У світі природи життя різних видів підпорядковується певним правилам. Наприклад, шимпанзе б’ються між собою, але рідко калічать одноплемінників, хоча можуть вбити родичів або інших мавп за реальної небезпеки. Проте їхня поведінка під час конфлікту сильно відрізняється від поведінки людини XXI століття.
Навіть сучасні мисливці-збирачі дотримуються більш суворої моралі, ніж жителі розвинених країн. Це підтверджує дослідники, поспілкувавшись із хадза, плем’ям у Східній Африці: у їхній спільноті все ділиться порівну, не практикується брехня, немає крадіжки та заздрощів.
У якому віці стародавні люди йшли в інший світ?
Щоденні фізичні навантаження і травми найсильніше вимотували організм. Середня тривалість життя неандертальця становила 30 років. Але дослідники знаходили останки і літніх людей. Знаменитий неандертальський старий із Шанідара тому приклад: у нього не було одного ока й однієї руки, він кульгав, у нього дуже боліла спина, а зуби сильно стерлися, але він прожив довге життя завдяки турботі одноплемінників. На момент смерті йому було трохи більше 40 років.
Якщо наші найближчі родичі – мавпи, чому кажуть, що людям можна пересаджувати органи свиней?
Людям не пересаджують органи тварин, хоча намагалися: 1963 року людині вперше пересадили нирку шимпанзе, і орган функціонував 9 місяців, а 1994 року пацієнту дісталася печінка свині, і орган пропрацював лише 30 годин, після чого відторгся. Сьогодні відомо, що навіть людський орган не завжди приживається всередині іншої людини, що вже говорити про тварину.
Ба більше, тестуючи нові методи лікування, вчені найчастіше використовують клітини мишей. На молекулярному рівні у мишей і людей не так багато відмінностей: синтез білка у всіх еукаріотів виконують однакові рибосоми.
Чому раніше люди були величезного зросту? Можливо, ми нащадки стародавніх іншопланетних цивілізацій?
Уже понад півстоліття науці відомі мегантропи та гігантопітеки (до 4 м заввишки), щоправда, вони жодним чином не пов’язані з мегалітичними спорудами: вони жили надто давно і не цікавилися будівлями. Крім того, доведено, що побудувати Стоунхендж або піраміду могли люди звичного нам зросту і фізичної статури.
Якщо ж розглядати рештки наших більш розвинених предків, то можна впевнено заявити, що порівняно з ними саме ми виросли справжніми велетнями. Великий об’єм черепа не є ознакою високого зросту: африканський австралопітек мав зріст у 1,5 м, хоча розмір черепа був більшим, ніж у нас із вами. Близькими до нас за зростом були лише кроманьйонці, які досягали в середньому 183 см у висоту. Об’єм мозку і розмір черепа зменшилися, але зріст і пропорції зросли завдяки високій якості життя, багатому раціону, розвиненій медицині та переходу на м’ясну дієту.
Чи правда, що наші предки були вегетаріанцями і тому їсти м’ясо протиприродно?
Більшість приматів всеїдні, тому в них є ікла, щоб вгризатися в плоть. Унаслідок цього частина раціону приматів припадає на птахів та їхні яйця, комах, м’ясо невеликих тварин, риби та птахів.
Стародавні люди поступово збільшували кількість м’яса в раціоні: його не потрібно було довго жувати, воно швидко вгамовувало голод і додавало сил, давало змогу виживати в умовах зміни клімату та розвивати мозок, який сьогодні поглинає до 25 % енергії всього організму. Видобуток м’яса теж вимагав кмітливості: люди робили пастки для полювання і вдосконалювали знаряддя.
Сьогодні ми можемо зайти в будь-який супермаркет і купити боби, які калорійніші за м’ясо, але у стародавніх людей вибір був обмежений. Дикі банани були менш калорійними, розколоти кокос було непростим завданням, а дикі боби або рис доводилося довго розварювати. Одомашнення злаків відбулося лише 12 000 років тому. Тому сьогодні ви можете стати вегетаріанцем без шкоди для здоров’я, а давній людині це загрожувало вимиранням.
У світі ще є місця, де люди живуть подібно до наших предків?
Звичайно, сучасні традиційні спільноти – це не копія стародавніх, і фахівці усвідомлюють це. Але щось із давнього укладу ці люди зберегли. Принаймні деякі з них роблять такі самі знаряддя, які археологи знаходять на стоянках кам’яного віку. Наприклад, австралійські аборигени так жили ще зовсім недавно.
Щоб відчути себе на місці стародавньої або хоча б середньовічної людини, потрібно: піти до лісу, там збудувати хатинку і пожити в ній кілька місяців без електрики, гарячої води і навіть сірників (якщо волі вистачить).
