Як насправді виглядали вбрання, які кіношники не раз намагалися відтворити

Як насправді виглядали вбрання, які кіношники не раз намагалися відтворити

Мистецтво

Фільми та серіали, дія в яких відбувається в минулих століттях – це особливе задоволення. Вони в розважальній формі показують, який у ті часи був побут, як одягалися люди, які робили зачіски, хоча, звісно, вони нечасто відповідають дійсності. А ми ось дізналися, як вони насправді виглядали.

«Клеопатра», 1963

Що й казати, Клеопатра у виконанні Ліз Тейлор вийшла приголомшливою. Можливо, саме тому, що вбрання на ній були історично недостовірними. Жінки в той час здебільшого носили сукні калазириз, які були схожі на сорочки з лямками, зшиті з двох прямокутних полотнищ і довжиною трохи вище щиколоток. Саме таке вбрання носять у цьому фільмі служниці. Основним матеріалом тоді був льон. Поверх сукні носили шаль, яка була просто шматком тканини. Сукні, що збереглися до наших часів, як правило, мішкуваті та радше приховують, ніж показують тіло.

«Мулен Руж!», 2001

Прототипом героїні Ніколь Кідман у фільмі-мюзиклі стала Жанна Авриль – танцівниця знаменитого паризького кабаре «Мулен Руж». Вбрання Ніколь зовсім не схожі на ті, що носила Жанна, яка танцювала канкан і навіть на рекламних афішах зображувалася в довгій сукні з безліччю спідниць і в капелюсі. Вона просто не могла б виступати в таких вузьких сценічних костюмах.

Одяг акторки більше схожий на те, що одягала на свої виступи Містенгет – найбільш високооплачувана французька акторка і співачка того часу, яка теж виступала в «Мулен Руж».

«Чикаго», 2002

Кетрін Зета-Джонс зіграла в «Чикаго» харизматичну акторку водевілю, яка танцювала на початку 20-х років минулого століття. Але за фотографіями справжніх актрис водевілю видно, що сукні для виступів у них були набагато скромніші.

«Марія-Антуанетта», 2006

Фільм вийшов гарним, але ось вбрання і зачіска Марії-Антуанетти не цілком відповідають тим, що носила знаменита королева. Коли Марія тільки опинилася у Версалі, то із задоволенням наслідувала моду, що панувала тоді серед знаті, з її пастельними кольорами, багатошаровими спідницями і багатим оздобленням та прикрасами. Її мати, отримавши портрет доньки, одягненої в «тренди», була шокована і написала їй, що моді слід слідувати помірно, і молодій королеві не потрібне таке божевілля. У фільмі ж вбрання не здаються такими вже божевільними.

Та й зачіски мають надто стриманий вигляд. У той час у моді були величезні зачіски, на головах споруджувалися цілі скульптури. Юна королева, отримавши власного перукаря, ввела моду на простіші, але все одно дуже об’ємні зачіски без кучерів.

«Бріолін», 1978

Дія фільму відбувається влітку 1958 року. Але головна героїня Сенді хвацько витанцьовує в легінсах, які з’явилися і увійшли в моду тільки в 1960-х роках. У той час жінки носили штани з вовни довжиною до щиколоток.

Та й зачіска її не схожа на жодну, що була в моді в той час. Якщо врахувати, що волосся у Сенді середньої довжини і пишне, її героїня могла б зробити зачіску як у Елізабет Тейлор.

«Мері Поппінс», 1964

У версії 1964 року глава сімейства містер Бенкс повідомляє, що надворі 1910 рік. Але сукня Джулі Ендрюс, яка зіграла культову няню, більше схожа на ту, яку носили наприкінці 40-х років, коли набув поширення стиль New Look, що припускав вузьку талію і пишну спідницю довжиною нижче середини литок. А ось у 1910 році сукні мали вільну і високу, трохи нижче грудей, талію. Спідниці були довгими і неширокими.

«Три мушкетери», 1948

Пригоди трьох мушкетерів відбуваються в період між 1625 і 1628 роками. У ті часи жіночий костюм спростився. Зникли фіжми (каркас для надання пишності спідниці), жабо перетворилося на м’який комір, чорну спідницю сукні розстібали на світлу нижню спідницю, рукави стали дуже об’ємними та іноді стягувалися біля ліктя стрічкою. Основний матеріал – дамаск, оксамит, шовк. Але в кіноверсії 1948 року Міледі у виконанні Лани Тернер носить немислиму на той час сукню з червоного шифону, та ще й з коротким рукавом. До книги зроблено достовірні ілюстрації, на яких видно, як насправді вдягалася б ця культова героїня.