Образ сильних і незалежних амазонок добре прижився в масовій культурі і широко використовується для створення героїв кіно. Щоправда, часом режисери занадто захоплюються і перегинають палицю під час зображення жінок-войовниць.
Ми здули пил із стародавніх фоліантів і переглянули безліч фільмів про античних героїнь, щоб звести одне з одним і зрозуміти, а які насправді були споконвічні амазонки (і чи були взагалі).
Амазонки могли бути світлошкірими блондинками
Згідно з різними версіями, амазонки жили на території сучасної Туреччини, на Чорноморському узбережжі, на Кавказі або в монгольських степах. А місцеві жінки там здебільшого смагляві та темноволосі. Тому образ амазонки-блондинки, найімовірніше, вигадка режисерів. Просто такий типаж ефектно виглядає на екрані.
У амазонок не було однієї з грудей
Слово «амазонка», якщо вірити окремим джерелам, перекладається як «безгруда». Та й у деяких міфах йдеться про те, що ці жінки позбувалися грудей, щоб зручніше було стріляти з лука. Однак у фільмах їхні фігури нам показують якраз правильно. До того ж на давньогрецьких зображеннях у амазонок усе при них. Та й знайдені під час розкопок жінки-кочівниці, які також їздили на конях і стріляли з лука, теж були цілком повноцінними і навіть мали дітей.
Амазонками могли бути тільки жінки
Мабуть, найцікавіший момент у тому, що насправді амазонки могли бути просто довговолосими безбородими чоловіками. Наприклад, є історія про те, як конкістадор Франсиско де Орельяна вперше описав річку Амазонку 1542 року. Він назвав її на честь легендарних войовниць, з якими там зустрівся. Тільки, найімовірніше, першопрохідці зіткнулися або зі змішаним загоном, або й зовсім таким, що складався тільки з чоловіків, але просто вони носили довге волосся. І іспанці прийняли їх за жінок.
Амазонки мали ідеальну зовнішність
У кіно нам показують красивих жінок із підтягнутим, часто засмаглим тілом без грама жиру. Чи були вони такими насправді? Навряд чи. По-перше, кінематографічні амазонки підбираються відповідно до сучасних ідеалів краси. У Стародавній Греції ж ідеали були іншими. Досить згадати скульптуру Венери Мілоської (животик у неї точно є).
До того ж суворі умови життя, важка праця і битви теж не додавали краси. Так, це, з одного боку, допомагає зберегти «спортивну» форму, але з іншого – різноманітні каліцтва, шрами та травми цілком можуть зіпсувати гарно складене тіло.
Амазонки належали тільки до однієї національності
Амазонки сусідили не лише з греками. Згадки про «сильних і незалежних» жінок, які беруть участь у битвах, зустрічаються також і в Індії, Африці. У цьому контексті часто згадують жінок зі скіфських племен. Греки, звісно, навряд чи про них знали, але самим амазонкам це анітрохи не заважало існувати в різних частинах світу.
Амазонки тільки й робили, що воювали
Можливо, амазонки й не були настільки войовничими, як нам видається. Наприклад, вони вчили своїх дочок працювати в полі. Багато уваги приділяли верховій їзді та навичкам стрільби з лука, оскільки для тих же скіфських племен це було необхідно для виживання. Тож цілком можливо, що будні амазонок були цілком собі звичайними і анітрохи не героїчними.
Амазонки – це войовниче плем’я
Не настільки войовничими, як ми звикли про них думати, вони можуть бути і з іншої причини. Можливо, жінки просто билися разом із чоловіками. Греків же, чиїй культурі був чужий такий стан речей, це вразило настільки, що з часом соратниці «виділилися» в окреме плем’я войовниць.
Амазонки билися пішими
Амазонки відомі своєю хоробрістю. Це нам теж вірно показують у кіно. Однак здебільшого вони билися не пішими, як часто можна побачити у фільмах, а верхи. Та й пересувалися на великі відстані в більшості випадків так само. При цьому жінки вправно приборкували коней, про що свідчать не лише давньогрецькі тексти, а й знайдені не так давно поховання.
