Пропонуємо вам добірку незвичних і загадкових предметів, що використовувалися в минулому. Деякі з них виглядають настільки дивно, що важко здогадатися про їхнє справжнє призначення.
1. Костюм для полювання на ведмедя
На перший погляд, цей костюм міг би стати елементом маскарадного образу або навіть атрибутом таємного культу. Насправді ж, він слугував захисним спорядженням для мисливців, які полювали на ведмедів. Така екіпіровка захищала від укусів і ударів лапами, хоча пересуватися в ній було непросто.
2. Бельгійський варіант порохового тестера
Пристрій для вимірювання сили рушничного пороху з’явився ще у XVI столітті. Він складався з міцного циліндра з кришкою, яка піднімалася під впливом вибуху пороху. Чим сильніше відкривалася кришка, тим потужнішим вважався порох.
3. Офтальмотроп – модель руху людського ока
Цей пристрій демонстрував, як працює зоровий апарат людини. Очні яблука в моделі були рухомими, а їхні рухи контролювали спеціальні шнури, що імітували очні м’язи.
4. Оцетниця – засіб від непритомності
У XIX столітті пані часто носили з собою маленькі пляшечки з оцтом або нашатирем. Це допомагало швидко прийти до тями у випадку запаморочення, спричиненого тісними корсетами або неприємними запахами міст, що не мали каналізації.
5. Поштова скринька моряків
Мореплавці XVI століття залишали записки у спеціальних скриньках у певних місцях уздовж маршруту. Інші кораблі могли забрати ці повідомлення та залишити власні, що дозволяло підтримувати зв’язок між експедиціями.
6. Жетони для борделів Дикого Заходу
У XIX столітті в США такими жетонами розплачувалися за послуги в будинках розпусти. Це дозволяло власникам контролювати прибуток і зменшувати ризик шахрайства.
7. Різновид кредитної картки
Давні боргові розрахунки здійснювалися за допомогою спеціальних палиць із зарубками. Одна частина зберігалася у продавця, інша – у покупця, що виключало можливість підробки або обману.
8. Ганебна флейта (шандфлете)
Цей пристрій використовувався в XVI–XVII століттях у Німеччині для покарання музикантів, що погано грали, або для осуду порушників закону. Металеві затискачі стискали пальці людини, а глядачі могли насміхатися над нею.
9. Набір мисливця на вампірів
Ця валіза з різними предметами виглядає як реквізит до фільму жахів, але насправді такі набори існували у XIX столітті й містили зброю та засоби захисту від «нечистої сили».
10. Ловець сліз (слізниця)
Давні посудини для збору сліз використовували в Персії та інших культурах. Чоловіки могли визначити, наскільки сильно за ними сумували дружини, перевіряючи рівень сліз у пляшечках після повернення з бою.
11. Захисний перстень
У Вікторіанську епоху, коли вуличне освітлення було далеко не ідеальним, а злочинність процвітала, люди винаходили різні засоби самооборони. Одним із таких пристроїв був перстень із прихованими лезами, які відкривалися за допомогою двох маленьких кнопок. Це надавало його власникові значну перевагу у випадку нападу.
12. Мортсейф
Мортсейфами називали металеві решітки чи ковпаки, які накладали на труни. У XIX столітті в Англії та Шотландії зростала потреба в тілах для медичних досліджень, що спричинило хвилю викрадень небіжчиків. Щоб запобігти розкраданню могил, на труни встановлювали спеціальні захисні конструкції.
13. «Заводна канарейка» – механічний пристрій для імітації співу птахів
Наприкінці XIX століття Блез Бонтем розпочав виготовлення механічних пристроїв, що відтворювали спів птахів. Його роботу продовжили нащадки, і виробництво таких музичних коробочок тривало аж до середини XX століття.
14. Пастка для бліх
Це був невеликий контейнер із приманкою, змоченою медом, кров’ю або запашними речовинами. Блохи, заповзаючи всередину, прилипали до поверхні. Такі пастки носили під одягом, у зачісках або ж залишали біля ліжка, щоб зменшити кількість комах.
15. Діагностичні ляльки
У минулому лікарями переважно були чоловіки, яким заборонялося торкатися знатних жінок під час огляду. Щоб пояснити лікарю свої симптоми, пацієнтки використовували спеціальні ляльки, виготовлені з дерева, кістки чи перламутру, показуючи на них місце болю.
16. Стригіль – античний скребок для очищення шкіри
У Стародавньому Римі замість мила та гелів для душу використовували металеві скребки. З їхньою допомогою римляни очищали тіло від поту, пилу та бруду, особливо після фізичних вправ у термах.
17. Провісник бурі
Цей пристрій розробив доктор Джордж Меріуезер у XIX столітті. Він помітив, що перед бурею п’явки починають поводитися неспокійно, і використав цю особливість для створення механізму, що сигналізував про зміну погоди.
18. Перші тостери
У XIX столітті існувало безліч конструкцій для підсмажування хліба. Деякі моделі мали керамічні нагрівальні елементи, подвійні стінки та спеціальні підставки для збереження тепла. Простіші варіанти були металевими пірамідами з отворами, які встановлювали над вугіллям.
19. Інструмент для видалення куль
Цей пристрій мав вигляд довгої порожнистої трубки зі спеціальним механізмом для захоплення кулі всередині рани. Проте через відсутність анестезії та антисептиків його використання часто спричиняло біль та інфекції, що нерідко призводило до смертельних наслідків.
20. Димна клізма
У минулому вважалося, що тютюновий дим має лікувальні властивості. Тому для лікування застуди чи навіть оживлення потопельників використовували спеціальні клізми, які вводили дим у пряму кишку пацієнта.
21. Шатлен – поясний тримач для дрібниць
Шатлен був декоративним аксесуаром, що кріпився на пояс і слугував своєрідним органайзером. Від нього звисало кілька ланцюжків, до яких прикріплювали необхідні дрібниці: ключі, годинник, ножиці, наперсток, печатку чи навіть флакон із нюхальним оцтом на випадок запаморочення. Цей аксесуар дозволяв господині будинку мати всі потрібні речі під рукою.
22. Механічна сигналізація від злодіїв
Як і сьогодні, у XIX столітті міські жителі потерпали від квартирних крадіжок. Одним із засобів захисту була механічна сигналізація, яка встановлювалася під дверима зсередини. Коли двері відчиняли зовні, спеціальний штир падав на дзвінок, сповіщаючи господарів про проникнення сторонніх.
23. Штучна п’явка
У 1840 році було винайдено штучну п’явку, щоб зменшити використання живих медичних п’явок. Вона вважалася більш ефективною, гігієнічною та стерильною, хоча її зовнішній вигляд нерідко викликав у пацієнтів значно більше страху, ніж справжня п’явка.
