У світі є стільки речей, без яких ми не уявляємо свого життя! Але рідко хто замислюється про те, завдяки кому наше життя стає зручнішим. Двірники на лобовому склі, Wi-Fi, всім відома гра Монополія і навіть структура ДНК – все це було придумано жінками. Їхні імена не завжди на слуху, але їхні відкриття змінили світ. Готові здивуватися?
Мері Андерсон – автомобільні двірники
В один із холодних зимових днів 1902 року Мері їхала в міському трамваї Нью-Йорка. Падав сніг, і водій їхав із відкритими стулками лобового скла. Йому постійно доводилося змахувати краплі. Коли вона повернулася до себе в місто, вона найняла конструктора, який розробив для неї очищувач лобового скла з ручним керуванням. Він був схожий на гумову щітку, якою можна керувати зсередини.
Мері Андерсон запатентувала пристрій, але автомобільним компаніям здалося, що його рух відволікатиме водіїв. За свій винахід, який пізніше став невід’ємною частиною будь-якого автомобіля, Андерсон так нічого і не отримала.
Стефані Кволек – кевлар
Який матеріал міцніший за сталь у п’ять разів? Це кевлар – легке волокно, яке використовують для виготовлення безлічі важливих речей. Стефані Кволек – жінка-хімік, завдяки якій 1965 року було розроблено технологію виробництва кевлара.
Цей матеріал допоміг врятувати життя мільйонів людей по всьому світу. Його досі продовжують використовувати і в звичайному житті, починаючи з виготовлення домашніх рукавичок і мобільних телефонів і закінчуючи авіаційною промисловістю та конструкціями підвісних мостів.
Елізабет Мегі – гра «Монополія»
Створення «Монополії» – найпопулярнішої настільної гри у світі – приписують винахіднику Чарльзу Дерроу, хоча насправді правила гри були розроблені Елізабет Мегі. Вона хотіла наочно показати негативний ефект монополізації земель за допомогою інноваційної гри «Землевласник», у якій гравці торгували майном, з іграшковими грошима. Винахідниця отримала патент на гру 1904 року.
«Монополія» в її теперішньому вигляді була вперше випущена компанією Parker Brothers у 1935 році. Тоді ж керівництву компанії стало відомо, що Дерроу був не єдиним розробником гри і що він викупив патент Мегі за 500 доларів.
Джозефіна Кокрейн – посудомийна машина
Джозефіна Кокрейн була любителькою влаштовувати грандіозні вечірки у своєму особняку. Ми з вами теж розуміємо, як складно мити посуд після гостей, але у Джозефіни була інша проблема. Її прислуга під час миття часто била столові прибори, які були важливі для господині.
Тоді Кокрейн задумалася про пристрій, який зможе мити посуд швидше й акуратніше, ніж її помічниці. Вона побудувала першу автоматичну посудомийну машину з використанням тиску води, у мідному баку якої оберталося колесо, що приводилося в рух мотором.
А 1886 року, коли в її сім’ї почалися проблеми з боргами, вона вирішила запатентувати свій винахід і відкрити власну фабрику з виробництва посудомийних машин.
Енн Джексон – визначник номера абонента та очікування виклику
Ширлі Енн Джексон – американський фізик, яка зробила кілька відкриттів у галузі телекомунікацій. Саме завдяки їй з’явилася система визначення номера абонента, що викликає, і повідомлення про надходження нового дзвінка під час розмови.
А також її інноваційні відкриття призвели до розроблення і створення оптичного волокна та сонячних батарей.
Хеді Ламар – WiFi
Хеді Ламар – одна з найкрасивіших голлівудських актрис, але ніхто не знав, що за її зовнішністю ховався справжнісінький геній. Завдяки її технології стрибкоподібної перебудови частоти зараз ми можемо користуватися Wi-Fi і Bluetooth. Хеді була акторкою вдень і винахідницею вночі.
У ті роки жінкам було неможливо здобути технічну освіту, тому Ламар обрала творчість. Але вдома на неї завжди чекав інженерний стіл з різними вигадками і розробками.
Крім цієї технології, вона відома створенням насадки для коробки із серветками, нашийником для собак, що світиться, і спеціальним сидінням для душу, яке безпечно висувалося з ванни.
Барбара МакКлінток – ДНК
Барбара МакКлінток була генетиком, яка очолила галузь вивчення хромосом – пакетів ДНК у ядрі клітин – і того, як вони впливають на поведінку клітини. Барбару зацікавив факт того, що у деяких качанів кукурудзи зерна різного кольору. Це відбувається, коли гени, що відповідають за колір, «перескакують» з однієї хромосоми на іншу.
Решта генетиків не звертали на це уваги, але МакКлінтон заглибилася у вивчення цієї теми і отримала Нобелівську премію за відкриття.
Виявилося, що такі гени було виявлено в бактерій і майже у всіх клітинах із ДНК, що довело правоту МакКлінток. Тепер ця тема є однією з обговорюваних тем у біології. Ці гени допомагають бактеріям виробляти стійкість до антибіотиків, можуть спричиняти нові ознаки у рослин і тварин, а також можуть спричиняти такі захворювання, як м’язова дистрофія і рак.
Марія Склодовська-Кюрі – радіоактивність
Марія Склодовська відома вже багатьом. Єдина жінка, яка отримала дві Нобелівські премії з двох різних наук.
Спільно зі своїм чоловіком П’єром Кюрі вона вивчала властивості радіоактивних елементів. Марі відкрила радіоактивний розпад, хімічні елементи радій і полоній, а також активно намагалася ввести користь своїх відкриттів у реальне життя.
Сесілія Пейн-Гапошкіна – склад зірок
Сесілія була вражена тим, що виявила під час вивчення складу зірок. Дивлячись униз через ювелірну лупу, вона змогла зробити те, що астрономи століттями намагалися зробити, дивлячись угору через телескопи: визначити, з чого складаються зірки. Саме так народилася астрофізика.
Вона змогла визначити, що водень набагато поширеніший у всесвіті, ніж вважала усталена астрономічна спільнота. У мільйон разів більше. Ніхто не вірив, що аспірантка може зробити таке фундаментальне відкриття. Але незабаром вони визнали, що Сесілія мала рацію.
Ада Лавлейс – перша у світі програма для обчислювальної машини
Саме такий вигляд мали програмісти 19 століття. Цю дівчину звуть Ада Лавлейс, і вона написала першу в світі програму для аналітичної машини Чарльза Беббіджа. Її робота охоплює алгебру, математику, логіку і навіть філософію. У статті Ади було докладне пояснення кожного кроку в обчисленнях. Процес був проілюстрований за допомогою великої таблиці, яку вона розмістила на картках.
Ту Юю – ліки від малярії
Ту Юю – хімік-фармацевт, чиї далекоглядні дослідження в галузі лікування малярії сягають корінням у стародавню китайську медицину. Будучи студенткою фармакологічного факультету, Юю навчилася класифікувати лікарські рослини, витягувати активні інгредієнти і визначати їхню хімічну структуру.
Завдяки зусиллям і бажанню допомогти світу, їй вдалося виявити корисні властивості солодкого китайського полину. Ту Юю зі своєю командою витягли активну сполуку артемізинін, яка допомагає захиститися від малярії. Тепер відкриття Юю продовжує рятувати життя щодня.
