9 дитячих казок, які ми все життя вважали добрими і наївними. Але сильно помилялися

9 дитячих казок, які ми все життя вважали добрими і наївними. Але сильно помилялися

Цікавинки

У дитинстві казки були провідником у світ чудес, тому в ніжному віці ніхто не замислюється над справжнім значенням улюблених усіма історій. А насправді чарівні сюжети можуть розповісти, як жили стародавні люди, і навіть пролити світло на людську психологію.

Ми вивчили дослідження філологів і психологів, які дозволять вам поглянути на знайомі історії свіжим поглядом.

Сюжет «Рапунцель» показує, як чинили з дівчатами під час критичних днів

У казці «Рапунцель» героїню, можливо, замкнули на самоті у високій вежі через місячні. Раніше існував цікавий звичай: жінкам під час менструації заборонялося бачитися з людьми, тому їх відводили в ліс. А Рапунцель якраз було 12 років, коли її сховали від людських очей, заточивши у вежі. Таким чином, усе, що відбувається з Рапунцель – це класична історія статевого дозрівання.

Історія про Синю Бороду відсилає до суворої традиції

Деякі дослідники вбачали в основі казки «Синя Борода» стародавній обряд посвячення підлітків у доросле життя. Річ у тім, що в первісні часи статевозрілі юнаки не жили зі своїми батьками. До одруження вони мешкали в «чоловічих домівках», де осягали ази дорослого життя: вчилися ритуальних танців, полювання та інших премудростей. Жінкам входити в «чоловічі будинки» було суворо заборонено. Якщо ж дівчата порушували заборону, то на них чекало суворе покарання. Звідси в «Синій Бороді» та подібних казках мотив забороненої комори, яку в жодному разі не можна відчиняти.

Казка «Гензель і Гретель» проливає світло на важкі часи Середньовіччя

Фольклорист Джек Зайпс стверджує, що сюжет казки відсилає до реальної проблеми, яка існувала в середньовічній Європі. Через відсутність контролю над народжуваністю та постійну нестачу їжі небажаних дітей часто залишали напризволяще біля церков або в лісі.

Шлях «Піноккіо» – це одночасно історія Одіссея та італійських селян

Що спільного у дерев’яного хлопчика та героя грецьких міфів Одіссея? На думку деяких літературознавців, Піноккіо – справжнісінький епічний герой. Як і Одіссей, він спускається в підземне царство і, зазнавши метаморфоз, відроджується.

А інші дослідники помітили, що будова сюжету про Піноккіо повторює структуру народних італійських казок про селян, які наважилися вийти за межі свого світу, але абсолютно не готові до нового, тому потрапляють у безглузді ситуації.

«Колобок» оповідає про дорослішання і важливість формування самостійної особистості

На думку психологів, у казці про хліб кулястої форми насправді йдеться про хворобливу сепарацію. Це процес, під час якого дитина відокремлюється від батьків на психологічному та соціальному рівні і стає самостійною, повноцінною особистістю. Бабця і дід уособлюють матір і батька, а Колобок – це їхня дитина, яка по ходу сюжету дорослішає.

Одна фахівчиня дійшла такого висновку: казка ця – про чоловіка з жалюгідною долею, який постраждав з вини батьків. Дід і баба не допомогли Колобку пройти вікові кризи, і він виріс емоційно покинутою особистістю. Через це в героя не склалося життя, адже він постійно тікав від проблем і так і не навчився вибудовувати стосунки з оточуючими.

Кришталеві туфельки Попелюшки – символ індивідуального життєвого шляху

Чи замислювалися ви, чому в усьому королівстві тільки одній Попелюшці пасують кришталеві туфельки? Психологи пояснюють цей момент таким чином. Коли героїня отримує новий соціальний статус, вона змінює свої старі дерев’яні черевики на витончені туфлі. Отже, це взуття – символ пройденого шляху та серйозної роботи над собою. А оскільки здобутий досвід неможливо забрати фізично, то й туфельки ідеально сидять тільки на ніжках Попелюшки.

«Румпельштильцхен» розповідає про традицію робити підношення духам заради багатого врожаю

У казці про хитрого карлика, бідного мірошника і його красуню-дочку є одна цікава деталь – можливість перетворювати солому на золото. Сама по собі солома цінності не несе: в їжу ж її не вживеш. А ось на золото можна купити їжу. Звідси, на думку одного з дослідників, випливає наступний висновок: «Румпельштильцхен» – це відсилання до жертвопринесення вищим силам у надії отримати гарний урожай.

Але чому ж королева наприкінці історії справляється з цією надприродною істотою? Усе просто: так у казці показують, що на певному етапі розвитку людство переросло свою залежність від духів.

Казка «Красуня і Чудовисько» вчила наречених не вішати носа

Казка «Красуня і Чудовисько» була чимось на кшталт настанови для дівчат, яких батьки збиралися спровадити з дому через злидні. Письменниця хотіла підбадьорити тих, на кого попереду чекав шлюб за розрахунком. Головна героїня в даному випадку слугувала зразком для наслідування. Красуня жертвує собою заради порятунку сім’ї, і її вчинок показує читачкам, що подібна самопожертва – дуже благородна справа.

На думку дослідниці Марії Татар, ця історія показує, що відчувають дівчата, коли думають про заміжжя: страх назавжди залишити рідну домівку та втратити себе, а також страх партнера.

«Червона Шапочка» – історія про природний цикл і становлення жінки

«Червона Шапочка» вчить нас не лише триматися подалі від незнайомців. Фольклористи та культурні антропологи вбачають у добре знайомій дитячій казці відсилання до природного циклу. Червоний капюшон героїні – це яскраве сонце, яке поглинає жахлива ніч, тобто Вовк. А звільнення дівчинки з утроби лиходія – це символ довгоочікуваного світанку.

Психотерапевт-практик Юлія Пірумова вважає, що майже кожна жінка проживає сюжет цієї дитячої казки, поступово перетворюючись з юної дівчини на зрілу жінку: «Ми всі народжуємося в якійсь сім’ї, і кожна з нас має спадок, з яким батьки нас проводжають у дорослий шлях. Ми йдемо з батьківського дому. Зустрічаємо свого «вовка», ким би він не був: чоловіком, начальником, ненависною роботою. І ми рятуємося, як і Червона Шапочка, вийшовши з вовчого пуза».