Ми звикли доглядати за собою: купуємо креми і маски, відвідуємо косметолога і вводимо в режим дня б’юті-рутини, благо процедур краси і косметичних засобів повнісінько. Але стандарти краси і пристосування для її збереження в минулому були зовсім іншими, і часто досить екзотичними. Почитайте про те, якими способами жінки різних епох домагалися бажаних змін у зовнішності за часів, коли жодної індустрії краси й близько не було.
Дарували обстрижені нігті коханим
У Стародавньому Китаї довгі нігті вважалися ознакою багатства і статусу. Жінки відрощували їх такої довжини, що не могли прийняти ванну, поїсти й одягнутися без допомоги численних слуг. Лак для нігтів робили з бджолиного воску, яєчного білка і натуральних барвників. З його допомогою на нігтях малювали хитромудрі візерунки з квітами, птахами і драконами.
Щоб захистити це багатство, китаянки носили чохли для нігтів: із золота, срібла, бронзи або нефриту, інкрустовані дорогоцінним камінням, ажурні та багато прикрашені. Китаянки навіть дарували обстрижені нігті чоловікам на знак своєї любові, поклавши їх у шовковий мішечок.
Фарбували волосся сумішшю з трав і дощових черв’яків
Стародавні римляни великого значення надавали зачіскам: те, як людина укладала волосся, могло багато чого розповісти про її вік, статус і професію. У моді були складні зачіски, що демонстрували багатство власниці та її становище в суспільстві. «Природне» волосся асоціювалося в римлян із неотесаними варварами.
Римляни не збиралися миритися із сивиною і фарбували волосся за допомогою суміші рослин і подрібнених дощових черв’яків, а також освітлювали його за допомогою голубиного посліду.
Позбавлялися від зморшок касторовою олією
Стародавні єгиптянки були стурбовані збереженням краси не менше за сучасних жінок. Вони використовували мильну пасту з глини і оливкової олії для очищення шкіри і боролися зі зморшками, наносячи на обличчя кунжутну і касторову олію.
До речі, касторова олія зовсім не пішла в минуле. Нещодавно її похвалила Шарліз Терон: вона наносить її на шкіру голови і на брови як засіб, що робить волосся густішим.
Змащували губи бальзамом із сала з майораном
Навіть у похмурому Середньовіччі, жінки бажали стати красивішими і використовували для цього всі доступні засоби. Макіяж вважався непристойним, хоча й допускався для жінок, які перенесли хворобу, щоб замаскувати її сліди. Невелика кількість косметики допускалася – щоб чоловік не зраджував, але потрібно було слідкувати за тим, щоб не стати надто привабливою для інших чоловіків.
Косметику жінки робили самі. Досі знахадять рецепти її виготовлення – наприклад, бальзам для пом’якшення губ і рук, який можна було зварити із сала з додаванням майорану.
Закапували в очі беладонну
За часів Відродження вважалися гарними великі очі з розширеними зіницями, тому жінки використовували екстракт отруйної рослини беладони, що перешкоджав їхньому звуженню. Бачили вони при цьому, мабуть, не особливо чітко, та й краплі ці могли призвести до значного погіршення зору.
Пудрили і розфарбовували коліна
У 1920-х роках у США з’явилися флепери: дівчата, які прагнули показати свою сміливість і незалежність, зокрема за допомогою одягу та косметики. Вони протестували проти суспільних норм, які наказували жінкам поводитися скромно і одягатися відповідно.
Флепери носили панчохи, приспустивши їх і відкривши голі ноги. Вони наносили рум’яна на коліна, щоб привернути до них ще більше уваги, а дехто навіть малював на них зображення: наприклад, квіти або метеликів.
Виводили веснянки отрутою
Використання миш’яку, ртуті та інших токсичних речовин для освітлення шкіри має давню історію. Венеціанські білила та інші сумнівні косметичні засоби користувалися великим попитом. Люди хотіли будь-що-будь бути красивими і їх не зупиняло навіть те, що на їхніх обличчях залишаються шрами. А графиня Ковентрі, яка жила у 18 столітті, взагалі увійшла в історію як «жертва краси» – через те, що отруїлася свинцем, який містився в косметиці.
Навіть у 20-му столітті жінки все ще використовували креми з аміачною ртуттю і сулемою для видалення ластовиння – а це ж справжня отрута для шкіри! Токсична косметика залишалася в продажі аж до 1970-х років, незважаючи на застереження лікарів, і тільки пізніше її вилучили з продажу і заборонили.
