В останні роки завдяки численним дослідженням ми дізналися багато нового про наш головний мозок. Але, мабуть, нам ще дуже багато належить вивчити, перш ніж ми зможемо сказати, що всі таємниці цього органу нарешті розкриті.
А поки що ми можемо тільки гадати, звідки беруться помилкові спогади, чому біохімія заважає товстим людям скинути вагу і чому мозок вагітних жінок тимчасово зменшується на 6 %.
Ми склали добірку цікавих фактів про особливості нашого «біологічного комп’ютера», і деякі з них можуть стати для вас повною несподіванкою.
Великий мозок ще не гарантує високий рівень інтелекту
Здавалося б, що більший мозок, то вищим має бути рівень інтелекту в його власника. Але це правда лише частково. Середня маса мозку сучасної людини становить 1 350 г, причому рекордно важкий мозок – 2 850 г – було виявлено в людини, яка страждає від розумових порушень. Для порівняння, у визнаного генія Альберта Ейнштейна були досить скромні параметри – 1 230 г, тоді як мозок неандертальців важив на 100-150 г більше, ніж у сучасних людей.
Нервові клітини все-таки відновлюються
Учені з Колумбійського університету на чолі з нейробіологом Маурою Болдріні встановили, що нервові клітини (нейрони) можуть відновлюватися навіть у дорослому й похилому віці. Відповідальними за цей процес є стовбурові клітини. Утім, новоутворені клітини все ж мають відмінність: вони менше контактують з іншими нейронами, рідше мігрують в інші відділи головного мозку й утворюють меншу кількість зв’язків, причому з віком ця здатність слабшає.
Холестерин життєво необхідний клітинам мозку
Холестерин зовсім не найлютіший ворог нашого організму, як ми звикли вважати. Оболонки нервових волокон мозку на 22 % складаються з холестерину, і без цієї речовини мозок не зміг би нормально функціонувати. Зокрема, низький рівень холестерину може негативно позначитися на здатності до навчання, викликати проблеми з пам’яттю і навіть бути причиною поганого настрою.
Мозок по-різному використовує свої ресурси залежно від пори року
Бельгійські вчені з’ясували, що наш мозок працює по-різному залежно від сезону. Наприклад, робоча пам’ять (тобто здатність людини утримувати в пам’яті фрагмент інформації, необхідний для одномоментної діяльності) найкраще функціонує восени і найгірше навесні. А із завданнями на увагу мозку легше справлятися влітку, ніж узимку. Причину цього явища поки що не встановлено, але вчені припускають, що вона може бути пов’язана із сезонним виробленням нейромедіаторів, наприклад серотоніну.
Під час вагітності мозок жінки тимчасово зменшується на 6 %
Британські вчені опублікували дослідження, згідно з яким мозок жінки під час вагітності зменшується на 6 %. Ймовірно, саме цим пояснюється те саме відчуття «отупіння» в 3-му триместрі вагітності, на яке скаржаться багато майбутніх мам.
Але, на щастя, приблизно через 24 тижні після народження дитини мозок мами приходить у норму, а вміст сірої речовини в ньому навіть збільшується. Ці зміни настільки значні, що за результатами МРТ фахівці здатні визначити, чи народжувала жінка в останні 2 роки.
Наша свідомість періодично відключається, але ми самі цього не помічаємо
Учені зі Швейцарії встановили, що в нашій свідомості постійно відбуваються перерви, які мозок використовує для обробки інформації. Ці перерви тривають всього до 400 мілісекунд, тому ми їх просто-напросто не помічаємо. На думку вчених, у несвідомій фазі мозок обробляє інформацію про побачені об’єкти (наприклад, такі їхні параметри, як колір і форма), щоб у свідомому режимі ми могли безпомилково їх упізнати.
Наш мозок виробляє достатньо енергії, щоб живити невелику лампочку
Незважаючи на те що маса нашого мозку становить приблизно 2,5 % від маси тіла, на його частку припадає 20 % енергії, що витрачається нами за день. Якщо перевести цю енергію в одиниці потужності постійного електричного струму, то вийде, що наш мозок у змозі запалити світлодіодну лампу потужністю 12 Вт.
Людина може усвідомити власну смерть
Моторошного висновку дійшли вчені зі США: на їхню думку, клітини мозку здатні зберігати свою активність упродовж деякого часу після визнання людини померлою, тож та може встигнути усвідомити власну смерть.
Саме цим фактом можна пояснити розповіді людей, які пережили клінічну смерть, у яких вони згадували про розмови медперсоналу під час реанімації та інші реальні події, які не могли бути їм відомі.
На сьогоднішній день жоден суперкомп’ютер не може повністю зімітувати людський мозок
Якщо порівняти наш мозок з комп’ютером, то він затьмарить будь-який з існуючих нині пристроїв. Наприклад, японському суперкомп’ютеру (кількість ядер – 705 024, оперативна пам’ять – 1,4 млн Гб) знадобилося аж 40 хвилин, щоб відтворити лише 1 секунду мозкової активності – стану, в якому людина не спить і приймає рішення.
Наш мозок здатний створювати помилкові спогади
Людська пам’ять не ідеальна, і це виражається не тільки в тому, що ми забуваємо деякі події, а ще й у тому, що ми, самі того не бажаючи, придумуємо неіснуючі. Ймовірна причина виникнення помилкових спогадів може ховатися в зовнішніх факторах, що з’явилися вже після того, як сталася та подія, яку ми намагаємося згадати. Ці фактори (навідні запитання, навіювання) призводять до виникнення ефекту дезінформації.
Прикладом такого ефекту є експеримент, проведений професором когнітивної психології Елізабет Лофтус. Піддослідним демонстрували ролики з ДТП, а потім просили їх відповісти на запитання про побачене. Зокрема, їх запитували, чи бачили вони, як розбилася фара. Незважаючи на те що фара насправді не розбивалася, деякі учасники експерименту відповідали на це запитання ствердно, тому що вони «пам’ятали», що таке сталося.
Більша частина наших думок (до 70 %) – негативні
Схоже, що наш мозок радше песиміст, ніж оптиміст. За результатами дослідження, проведеного серед американських студентів (їх просили протягом 2 тижнів фіксувати всі спонтанні думки), було виявлено, що приблизно 70 % усіх думок є негативними. При цьому самі студенти були чимало здивовані власними результатами, адже до дослідження вони вважали 60-75 % своїх думок позитивними.
Об’єм пам’яті мозку виявився в 10 разів більшим, ніж було прийнято вважати
Обсяг пам’яті людського мозку виявився в 10 разів більшим, ніж було заведено думати в минулому. Він становить 1 петабайт (1 000 Тб), що можна порівняти з дисковим простором, який було використано для створення спецефектів до фільму «Аватар», або MP3-треком завдовжки 32 роки.
У мозку було знайдено відділ, що відповідає за духовний досвід
Група американських і канадських нейрофізіологів виявила в головному мозку зону, відповідальну за формування почуття духовності. У своєму дослідженні вчені просили добровольців описати їм ситуацію, в якій вони відчували зв’язок із вищими силами.
Через тиждень ці люди пройшли процедуру МРТ, під час якої вони прослуховували аудіозапис, де відтворювалася описана ними ситуація. Таким чином було виявлено зниження активності в нижній тім’яній частці, яка, мабуть, і є «духовним центром» нашого мозку.
Біохімія мозку товстих людей заважає їх схудненню
Вчені з Інституту охорони здоров’я США з’ясували, що товстим людям може бути важко займатися спортом не тільки через вагу, а й через біохімію їхнього мозку, яка робить заняття спортом неприємними. Відбувається це через помилки в роботі нейромедіатора дофаміну, який дає нам змогу отримувати задоволення від тих чи інших дій, зокрема й від фізичних вправ.
Наш мозок на 73 % складається з води, і навіть невелика дегідратація може спричинити відчутні наслідки
Не тільки екстремальне зневоднення впливає на наше здоров’я. Виявляється, навіть невелика (2 %) дегідратація може спричинити розлад уваги та пам’яті, погіршення настрою та головний біль. Річ у тім, що наш мозок, як і все наше тіло, складається здебільшого з води, тому її втрата змушує його стискатися. На щастя, ці неприємні симптоми оборотні й минають приблизно через 20 хвилин після того, як людина відновила свій водний баланс.
